Для початку визначимося, що ж таке ремейк. В українську мову слово прийшло з англійської, має два варіанти написання — римейк (згідно транскрипції) і ремейк (згідно написання). В обох випадках мається на увазі більш нова версія виданого раніше твору. При цьому в англійській мові слово ремейк застосовують виключно до фільмів, мюзиклів і спектаклів, в той час як російською ремейк частіше використовують в музиці. Тут ми постараємося дати загальну характеристику явищу ремейків в кіно, подумати над тим, чи можна називати це явище корисним для культури або ж це лише маркетинговий хід, ще один прийом законного відбору грошей у населення.
Отже, слово ремейк (будемо дотримуватися цього, більш поширеного написання) означає фільм, за основу якого взято інший фільм, вже знятий і показаний раніше. З одного боку, назвати цей продукт новим фільмом язик не дуже-то й повертається — сюжет відомий, трагедія розкрита, все вже зрозуміло, всі вже бачили. З іншого — деякі ремейки не те, щоб дають нове життя фільмам — вони дають їм перше повноцінне життя. Так може статися, наприклад, з голлівудськими ремейками східних фільмів. Можливості маркетингу Голлівуду, відточені ходи по розкручуванню кінострічок, діючі схеми дозволяють привертати увагу публіки по всьому світу як до дійсно вартих, цікавих фільмів, так і до виробів, «халіфам на годину», тим «ліхтарикам», які дозволяють режисерам і акторам не затягувати ремінці дуже туго. Всю цю махину використовують для розкрутки ремейків, що і дозволяє багатьом ідеям знайти нове дихання.
Можна сказати, що в цьому і полягає основна мета ремейка — відтворити ідею із застосуванням сучасних методів «фільмодії», донести до глядача геніальність творців минулого. Ну наприклад, мало хто тут дивився «Людина-вовк» 1941 випуску, але помилуватися на Бенісіо Дель Торо в однойменному ремейку захоче майже кожен. Також як навряд чи хто чув про «Барбарелла» 1968 року випуску, яку взявся перезнімати Роберт Родрігес. Як варіант — можна купити ідею, погано реалізовану не через час, а через нестачу технічних можливостей знімальної групи. Так, наприклад за ремейк гонконгського фільму «Подвійна рокіровка» Мартін Скорсезе отримав навіть Оскара за кращу режисуру — фільм «Відступники». Купують фільми і у українських виробників для того, щоб зробити ремейки.
Все б добре, але благородною метою «донести ідею фільму онлайн до глядача» задаються далеко не всі режисери, обертаючі свій погляд у бік ремейків. Можна сказати більше — є ймовірність, що цією метою взагалі мало хто задається, тому що ремейк для Голлівуду, це можливість «легких грошей». Збори практично гарантовані, бренд найчастіше вже розкручений, люди прийдуть в кінотеатри, щоб подивитися на «нове про старе». Наприклад, можна зробити з мультфільму фільм («Сімпсони в кіно»), або широкоформат з мильної опери («Секс у великому місті», «Секретні матеріали»). Буває і зворотний процес — серіал з фільму.
Виходить, що ремейк як явище штука позитивна, але багато що залежить і від виконавця. Новий фільм може внести нові пласти розуміння в ідею, актуалізувати тему, як це зробила «Матриця» із забутими філософськими викладками Сократа в записі Платона. А може вбити бажання дивитися кіно вульгарністю, поверховістю і дешевизною переробки. Потоковість у відношенні мистецтва неприпустима, навіть коли мова йде не про ідеї, а всього лише про нову їх реалізації.
Комментарии